Стихи и поэмы. Проза. Переводы. Письма. О поэте. Фото и видео.

Лиман

Ми віками йдемо неоглядки в багні по коліна,
і живуть мертви хватки його, і ссе трясовина.

Рису не провести, перегони в мішках химородні,
і воронки размножені мулом, як труби Господні.

Як раніше, мій ангеле, в стумі інтимний твій шелест,
як раніше, тобі я носитиму шкури і верес,

тільки це забаганка, й накручене довгим лиманом,
що зрання — золотий, а вночі — як дуда, дерев'яний.

Пашуть бархатним током бабки і хрусткеє пруття,
на землі та на небі — не путь, а саме перепуття,

у цій здохлій воді, що гойдається, наче носилки,
не знайти ні хреста, ні моста, ні зорі, ні розвилки.

Тільки камінь, що схожий на хмарку, й обидва похожі
на абияку цятку, де всесвіт відомий до дрожу,

тільки вивих важкої, як спущений м'яч, панорами,
тільки яма в землі або просто — відсутність ями.

Translated from Russian by: 
Григорій Брайнін та Веніамін Білявський
Original source: 
Лиман

Оставить комментарий

CAPTCHA
Пройдите, пожалуйста, проверку на «человечность».
Fill in the blank
To prevent automated spam submissions leave this field empty.
Сейчас на сайте 0 пользователей и 350 гостей.
]]>
]]>
Контакты:
Екатерина Дробязко
Владимир Петрушин