Від морока я відокремився, наче кумкнула пакля,
позаду місто істериків чорніло в крейдяному спазмі,
було мляве сонце, положисте море пахло,
повертаючись в тіло, я втямив, що Боже спас мя.

Knee deep in mud. For centuries, we have stood where the bogwaters suck.
In the grasp of the inanimate,

there are no straight lines. A sack race is good for a laugh.
And like the Lord’s own trumpets, funnels multiply in the muck.

Once again, darling, yours is a resinous, intimate whisper.
Once again, I’ll bring you pelts and sprigs of heather.

There are fewer and fewer animals in the capital.
Less and less often
are the torches of bears
raised above the tall
towers of apartments.
More and more often,
they fall down
shrieking
in an eclipse.
Snorting, they lick
the ears of stone sailors on rooftops.

Ти стоїш на одній нозі, застібаючи босоніжку,
і я бачу кущ олійний, а потім — магнітний,
і орбіти предметів, що зчеплені запобіжно, —
хто зіницею поведе, скине ящірку, як молитвою.