There are fewer and fewer animals in the capital.
Less and less often
are the torches of bears
raised above the tall
towers of apartments.
More and more often,
they fall down
shrieking
in an eclipse.
Snorting, they lick
the ears of stone sailors on rooftops.

A jackal and a crow. Blood neither shed nor shared
between them. The dynamite, nearby, is armed.
They are barely contours, prepared
to escape the kernel of blackness and assume a rudimentary form.

Above them, thought balloons are floating. The cartoon repaginates
the seashore, windy, dry as bone.
When the rain falls, it becomes clear the photographer, buried to his waist,
was welded of bronze and focused on no one.

З ранку вони йшли вулицею в безладді
скляні вежі схожі на зв'язані баранки
що підвішені до порожнечі

продивляючись звідусіль
наскрізні бджоли, які уникають себе наче
це і є контакти контакти
дзвін і в разі чого оборона

Ти стоїш на одній нозі, застібаючи босоніжку,
і я бачу кущ олійний, а потім — магнітний,
і орбіти предметів, що зчеплені запобіжно, —
хто зіницею поведе, скине ящірку, як молитвою.