Стихи и поэмы. Проза. Переводы. Письма. О поэте. Фото и видео.

О, друзів моїх сад...

О, друзів моїх сад, де я із торохтілкою
сторчу, про людське око свищу тут навсібіч.
Посріблимо кишки орданською горілкою,
нехай живе нутро, що мерехтить нам ввіч!

Бо наші імена не множимі, а кратні
розчахнутій землі. Її трикутний глузд
і лисяча підступність вимагатимуть
назад наш гомін і безмовність вуст.

Translated from Russian by: 
Григорий Брайнин

Оставить комментарий

CAPTCHA
Пройдите, пожалуйста, проверку на «человечность».
Fill in the blank
To prevent automated spam submissions leave this field empty.
Сейчас на сайте 0 пользователей и 164 гостя.
]]>
]]>
Контакты:
Екатерина Дробязко
Владимир Петрушин