A jackal and a crow. Blood neither shed nor shared
between them. The dynamite, nearby, is armed.
They are barely contours, prepared
to escape the kernel of blackness and assume a rudimentary form.

Above them, thought balloons are floating. The cartoon repaginates
the seashore, windy, dry as bone.
When the rain falls, it becomes clear the photographer, buried to his waist,
was welded of bronze and focused on no one.

З ранку вони йшли вулицею в безладді
скляні вежі схожі на зв'язані баранки
що підвішені до порожнечі

продивляючись звідусіль
наскрізні бджоли, які уникають себе наче
це і є контакти контакти
дзвін і в разі чого оборона

О, друзів моїх сад, де я із торохтілкою
сторчу, про людське око свищу тут навсібіч.
Посріблимо кишки орданською горілкою,
нехай живе нутро, що мерехтить нам ввіч!

In a factory where they make chloramphenicol
          cats          loiter

one—gnarled
          like a woodblock: waterlogged, barnacled
another—thin with an elongated tongue—
          a fireman’s hook
and the third—huge like a calm
          in the Persian Gulf