Flaring in epithelial darkness, as if bitten
by a rabid, magnetic gesture—
all at once—body, converted to hydrogen
all at once—hydrogen under pressure.

Magnetic pressures, within and without,
the bear hibernates in a lush’s cranium.
When the room starts to spin, the bear rushes out
and deposits itself for a glass of uranium.

Converging, they vanish, one in front of the other—
the bear and the fish—
circling
patiently.
In belts of barnacles
souls.
Each one
shifts his weight from foot to foot
squints
as if having lost
a contact.

Ти стоїш на одній нозі, застібаючи босоніжку,
і я бачу кущ олійний, а потім — магнітний,
і орбіти предметів, що зчеплені запобіжно, —
хто зіницею поведе, скине ящірку, як молитвою.

Від морока я відокремився, наче кумкнула пакля,
позаду місто істериків чорніло в крейдяному спазмі,
було мляве сонце, положисте море пахло,
повертаючись в тіло, я втямив, що Боже спас мя.